розганяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… … Український тлумачний словник
розганяння — я, с. Дія за знач. розганяти 1) … Український тлумачний словник
розганятися — я/юся, я/єшся і розго/нитися, нюся, нишся, недок., розігна/тися, розжену/ся, розжене/шся, док. 1) Рухатися, поступово збільшуючи швидкість. || тільки док., до кого, куди, розм. Поспішити, кинутися до кого небудь, кудись. || з інфін., розм.… … Український тлумачний словник
розгін — го/ну, ч. 1) Дія за знач. розігнати, розганяти 1). 2) Рух з постійно збільшуваною швидкістю. || Швидкість, набута ким , чим небудь внаслідок такого руху. || Відстань, потрібна для набуття відповідної швидкості. Набирати розгону. •• З розго/ну а)… … Український тлумачний словник
розгонити — див. розганяти … Український тлумачний словник
розгромлювати — юю, юєш, недок., розгроми/ти, омлю/, о/миш; мн. розгро/млять; док., перех. 1) Розоряти, спустошувати що небудь. || Розганяти, знищувати (яку небудь організацію). || рідко. Ламати, руйнувати що небудь. 2) Завдавати поразки кому небудь у бою. ||… … Український тлумачний словник
розгулювати — юю, юєш, недок., розгуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь якому напрямку, не … Український тлумачний словник
розжахувати — ую, уєш, недок., розжаха/ти, а/ю, а/єш, док., перех., рідко. Лякаючи кого небудь, наводячи жах, розганяти у різні боки … Український тлумачний словник
розігнати — див. розганяти … Український тлумачний словник
